Науково-популярні тексти про сон і сновидіння — і окремо про роботу з ними для колег.
Як влаштований сон, чому він іноді зникає і що з цим роблять. Про безсоння, його механіку й доказові протоколи роботи — без готових рецептів на всі випадки, з увагою до того, що сон завжди про конкретну людину і конкретне життя.
Тексти для тих, хто сам працює в терапії: про метод, межі компетенції, супервізію й роботу зі сном і сновидіннями з боку кабінету терапевта, а не клієнтського крісла.
Про сновидіння: що про них відомо з досліджень сну, як вони пов’язані з тим, що відбувається вдень, і що з ними можна робити в терапії — від кошмарів до образів, які повертаються роками.
Сон
Під тривалою загрозою ніч ламається не так, як при звичайному безсонні. Чому двоє під одними прильотами сплять по-різному, чому людина не бреше, коли каже, що не спала зовсім, і чому звичайні поради про режим тут найчастіше не працюють — про це дещо відомо.
Сновидіння
Школи роботи зі снами сперечалися між собою ціле століття. Данський аналітик Оле Ведфельт запропонував рамку, у якій вони перестають конкурувати. Переказую його доповідь на конгресі IAAP — і показую, де в ній дані, а де авторська модель.
Для колег
Ідея використовувати те, що клієнт уже приносить, — включно з опором і симптомом — стара й приваблива. Розбираю, що з неї підтверджено даними, що ні, і де вона починає виправдовувати відмову від протоколу.
Сон
Довго вважалося, що безсоння — симптом депресії чи тривоги й мине разом із ними. Дані останніх п'ятнадцяти років кажуть протилежне: сон працює як причина, і починати з нього часто ефективніше.
Сон
Метод першого вибору при хронічному безсонні — не снодійне, а протокол на кілька тижнів. Розбираю його по компонентах: що робить кожен, скільки це дає в хвилинах і де зазвичай зривається.
Сон
Три ночі на тиждень протягом трьох місяців — і безсоння перестає бути наслідком чогось іншого. Розбираю, за якими ознаками це видно й чому це змінює план роботи.